11 клас

Календарне планування уроків біології і екології  11 клас

Рівень стандарту (70 годин – 2 години на тиждень)

Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, біологія і екологія  10-11 класи. Рівень стандарту

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України (наказ № 1407 від 23.10.2017 р.)

Підручник Біологія і екологія (рівень стандарту) для 11 класів ЗСО Костянтин Задорожний

№ з/п	Дата	ДЗ	Тема уроку	Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Тема 5. Адаптації (20 год.)
1*		§1, стр. 4-8	Вступний  інструктаж з БЖД Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Принцип єдності організмів та середовища мешкання.	Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні біологічні ритми, фотоперіодизм формулює: - принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання; - правило обов’язкового заповнення екологічної ніші; називає: - основні властивості адаптацій; - параметри екологічної ніші; - способи терморегуляції організмів; - основні форми симбіозу організмів; - форми паразитизму; - типи адаптивних біологічних ритмів організмів; наводить приклади: - адаптацій організмів до різних середовищ мешкання; - адаптацій людини до різних умов проживання - адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин; описує: - адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання; характеризує: - коадаптації організмів; -   типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні; пояснює: - молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем; - відносний характер адаптацій; - біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана; - генетичну основу формування адаптацій. Діяльнісний компонент: визначає: - ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання; розпізнає : - приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої форми; порівнює: - особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини; - адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання; складає схеми: - комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів; моделює: - наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів; Ціннісний компонент робить висновок: - про значення преадаптацій та адаптацій в еволюції органічного світу, - про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем; - про адаптивне значення фотоперіодизму. дотримується правил: - здорового способу життя для підвищення власного адаптивного потенціалу; обґрунтовує судження: - про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів, виявляє ставлення до: - підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму.
2		§2, стр. 8-12	Загальні закономірності формування адаптацій. Властивості адаптацій.
3		§3, стр.12-14	Поняття про преадаптацію та постадаптацію. Стратегії адаптацій організмів.
4		§4, стр.14-18	Поняття про адаптивну радіацію.
5		§5, стр.18-20	Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види.
6		§6, стр. 20-24	Основні середовища існування та адаптації до них організмів.
7*		§6, стр. 20-24	Водне середовище існування
8		§6, стр. 20-24	Наземно-повітряне середовище існування
9		§6, стр. 20-24	Ґрунтове середовище існування
10		§7, стр. 24-30	Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації.
11		§8, стр. 30-34	Способи терморегуляції організмів.
12		§9, стр.34-36	Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища мешкання.
13		§10, стр.36-40	Екологічна ніша як наслідок адаптацій організмів певного виду до існування в екосистемі.
14		§11, стр.40-42	Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію) та коадаптацію.
15		§12, стр.42-44	Симбіоз та його форми.
16		§13, стр.44-48	Паразитизм. Організм як середовище мешкання. Практична робота№1 1. Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування
17		§14, конспект	Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна.
18		§14, конспект	Відповідь організму хазяїна на оселення паразитів.
19		§15, стр.52-54	Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів. Фотоперіодизм та його адаптивне значення.
20*			Узагальнення з теми «Адаптації»
Тема 6. Біологічні основи здорового способу життя ( 15 год.)
21		§16, стр.56-58	Науки, що вивчають здоров’я людини. Принципи здорового способу життя.	Знаннєвий компонент оперує термінами: - здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання; називає: - науки, що вивчають здоров’я людини; - шляхи зараження інфекційними хворобами; - чинники неінфекційних хвороб людини; наводить приклади: - профілактичних заходів щодо хвороб людини; Діяльнісний компонент характеризує: - принципи здорового способу життя; - імунну систему людини, особливості її функціонування; пояснює: - механізми взаємодії системи антиген-антитіло; - заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом); Ціннісний компонент оцінює: - вплив регулярних тренувань і рухової активності,  на здоров’я людини; - вплив харчування на здоров’я людини; обґрунтовує судження про: - необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах; - необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті; - негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на організм людини; виявляє власне ставлення: - до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій; - до особистої та громадської профілактики захворювань робить висновки: -  активний спосіб життя це основа збереження здоров’я; - особиста гігієна це умова ефективної  профілактики різних захворю­вань.
22		§17, стр.58-62	Складові здорового способу життя:раціональне харчування,
23		§17, стр. 58-62	Рухова  активність, особиста і побутова гігієна, відпочинок.
24		§18, стр. 62-66	Безпека і статева культура.
25		§19, стр. 66-67	Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю,
26		§19, стр. 67-69	Негативний вплив на здоров’я людини куріння..
27*		§19, стр. 69	Негативний вплив на здоров’я людини наркотиків.
28		§20, стр. 70-71	Вплив стресових факторів на організм людини.
29		конспект	Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини.
30		§21, стр.72-73	Імунна система людини, особливості її функціонування.
31		§21, стр.74-75	Імунокорекція. Імунотерапія.
32*			Контрольна робота №1
33		§22,стр.76-83	Профілактика неінфекційних захворювань
34		§23,стр.84-87	Профілактика інфекційних, інвазійних  захворювань людини, захворювань, що передаються статевим шляхом. Навчальний проект «Особиста програма зміцнення здоров’я».
35*			Тематичний контроль Практична робота №2 «Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань».
Тема 7. Екологія (орієнтовно 13 год.)
36		§24,стр.90-92	Предмет вивчення екології, її завдання та методи. Зв’язки екології з іншими науками.	Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера; називає: -   екологічні закони і їхнє значення; -   шляхи асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах; -   основні біоми Землі; -   ключові біогеохімічні цикли; наводить приклади: -   екологічних чинників та їхньої взаємодії; -   типів взаємодій популяцій у екосистемах; -   трофічних ланцюгів та трофічних сіток; характеризує: - процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері; - дію екологічних чинників; - принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності людини та їхні прояви в природі; - властивості та характеристики екосистем. Діяльнісний компонент встановлює: - елементарні причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та явищами; аналізує: - залежність життєдіяльності організмів від середовища існування; -дію в природі законів оптимуму, взаємо компенсації екологічних факторів; - закономірності структур популяцій; - механізми дії екологічних чинників; - механізми інтеграції складових екосистеми; складає схеми: - біогеохімічних циклів; - трофічних ланцюгів та трофічних сіток; порівнює: Ціннісний компонент висловлює судження щодо: - значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для збереження виду;
37		§24,стр.93	Екологічні закони.
38		§25,стр.94-97	Екологічні чинники та їхня класифікація.
39		§26,стр.98-99	Закономірності впливу екологічних чинників на організми  та їх угруповання. Стено- та еврибіонтні види..
40		§27,стр.100-103	Популяції. Класифікація популяцій. Структура та характеристики популяцій.
41		§28,стр.104-107	Механізми регуляції густоти (щільності) та чисельності популяцій. Функціональна роль популяцій в екосистемах.
42*		§29,стр.108-109	Властивості та характеристики екосистем.
43		§29,стр.109-111	Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.
44		§30,стр.112-113	Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем. Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності сукцесій.
45		§31,стр.114-115	Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів.
46		§32,стр.116-119	Біосфера як глобальна екосистема, її структура та межі. Біогеохімічні цикли як необхідна умова існування біосфери.
47		§33,стр.120-121	Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.
48*			Навчальний проект Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних). Узагальнення знань з теми « Екологія»
Тема 8. Сталий розвиток та раціональне природокористування ( 12 год.)
49		§34,стр.124-127	Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні.	Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування; називає: - екологічні проблеми в Україні та в світі; - види забруднення довкілля; - критерії забруднення довкілля; - напрямки охорони природи в Україні та в світі; описує: - екологічний стан свого регіону; наводить приклади: - видів-вселенців свого регіону; - джерел забруднення довкілля; - видів, занесених до Червоної книги України; характеризує: - наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема; - проблеми акліматизації та реакліматизації видів; пояснює: - необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів; - необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища; - необхідність раціонального використання природних ресурсів; Діяльнісний компонент складає карту: - екологічного стану свого регіону; моделює: - способи утилізації відходів; порівнює: - ступінь забруднення окремих територій України; застосовує: - екологічні знання в повсякденній діяльності. Ціннісний компонент дотримується правил: - охорони навколишнього середовища; - екологічної етики; оцінює: - вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів; висловлює судження щодо: - значення екологічних знань; - значення концепції сталого розвитку; - шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону; - шляхів раціонального використання природних ресурсів; виявляє власну позицію щодо: дієвості екологічної політики в Україні.
50		§35,стр.128-129	Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля.
51		§36,стр.130-133	Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та людини.
52		§37,стр.134-137	Антропічний вплив на атмосферу Наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона.
53		§38,стр.138-141	Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона водойм.
54*		§39,стр.142-145	Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки. Необхідність охорони ґрунтів.
55		§40,стр.146-148	Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми акліматизації та реакліматизації видів.
56		§40,стр.149	Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.
57		§41,стр.150-151	Екологічна політика в Україні: природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди. Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України. Практична робота №3 «Оцінка екологічного стану свого регіону».
58		§42,стр.152-155	Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в контексті сталого розвитку.
59		§43,стр.156-159	Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії у справі охорони довкілля.
60*			Узагальнення знань з теми « Сталий розвиток та раціональне природокористування»
Тема 9. Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології (10 год.)
61		§44,стр.162-165	Завдання та досягнення сучасної селекції.	Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: селекція, біотехнологія, генетично модифіковані організми, клонування, біологічна безпека називає: - сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів; наводить приклади: - застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції; - використання стовбурових клітин; характеризує: - явище гетерозису та його генетичні основи; - досягнення репродуктивної медицини, трансплантології та донорства. - пояснює: - значення досягнень генетичної та клітинної інженерії. Діяльнісний компонент Порівнює ефективність методів класичної селекції та сучасної біотехнології. робить висновки про: - застосування біотехнології в охороні навколишнього природного середовища; застосування результатів біологічних досліджень у сучасній селекції та біотехнології Ціннісний компонент висловлює судження про: -   внесок вітчизняних учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини; -   перспективи використання генетично модифікованих організмів; -   клонування організмів; - досягнення та ризики генної інженерії людини; -   небезпеку створення та застосування біологічної зброї; виявляє власну позицію щодо: - дотримання  біоетики в біологічних та біомедичних дослідженнях.
62		§44,стр.166-167	Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.
63		§45,стр.168-171	Сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів.
64		§46,стр.172-175	Явище гетерозису та його генетичні основи.
65		§47,стр.176-179	Значення для планування селекційної роботи вчення М. І. Вавилова про центри різноманітності та походження культурних рослин, закону гомологічних рядів спадкової мінливості.
66		§48,стр.180-183 §49,стр.184-187	Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції. Генна інженерія людини: досягнення та ризики. Біоетичні проблеми сучасної медицини.
67*			Контрольна робота №2
68		§50,стр.188-191	Сучасна біотехнологія та її основні напрямки. Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.
69			Навчальний проект. Клонування організмів. Нанотехнології в біології. Трансгенні організми: за і проти.
70		§51-52, стр.192-201	Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації. Узагальнення: роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства